Незважаючи на втрату частини ринку та складні умови роботи при повномасштабному вторгненні, «КИЇВГУМА» наростила експорт, розширила асортимент та вийшла на нові ринки. Паралельно підприємство активно вступає в оборону — розробляє засоби захисту від хімічних та радіаційних загроз, забезпечує критичну інфраструктуру та залишається надійним платником податків.
«КИЇВГУМА» це:
• 4000+ найменувань
• Експорт до Європи та Азії
• 2,2 млрд грн виручки у 2024 році
• 83 млн грн сплачено податок на прибуток
Читайте більше про наше підприємство у репортажі Латвійського інтернет-видавництва DELFI.
«КИЇВГУМА» — одне з найбільших українських підприємств із виробництва резинотехнічних виробів. Під час війни компанія наростила експорт, вийшла на нові ніші, але при цьому стикнулася з обвинуваченнями у співпраці з Росією. Кореспондент Delfi Роман Старапопов побував на заводі та дізнався, як «КИЇВГУМА» справляється з викликами.
„КИЇВГУМА“ спеціалізується на виробництві продукції з гуми, силікону, ПВХ, пластику та натурального латексу. В асортименті підприємства понад 4000 найменувань, включаючи продукцію медичного та технічного призначення.
Підприємство, зокрема, експортує до Казахстану. На запитання про ризик реекспорту з Казахстану до Росії начальник відділу продажів «КИЇВГУМИ» Антон Васильченко відповідає: “З усіма казахськими контрагентами у нас жорсткі договори. Там прописано: жодного перепродажу до країн під санкціями. І це не лише з ними, а з усіма: Німеччина, Естонія, хто завгодно”.
“У договорах перелічені всі країни під санкціями, не лише Росія”, — пояснює особливості умов постачання Васильченко.
Адаптація до нових реалій під час війни
За словами Васильченка, після повномасштабного вторгнення Росії в Україну в «КИЇВГУМИ» багато що змінилося: асортимент став ширшим, а внутрішня конкуренція — жорсткішою. Також продукція компанії стала затребуваною там, де раніше попиту практично не було.
«Сьогодні багато підприємств працюють успішно, бо змінилася сама структура потреб. Наприклад, один із наших замовників зараз бере по п’ять тонн продукції на місяць. А раніше — дві тонни на рік”, — розповідає представник «КИЇВГУМИ».
„Зараз нашу продукцію використовують для виробництва бетонних конструкцій для укриттів. Ми робимо спеціальні елементи опалубки, які входять до цих технологій“, – пояснює Васильченко.
Продукція на випадок ядерної небезпеки?
Крім медицини, „КИЇВГУМА“ розширила виробництво і в іншій чутливій сфері — засобів індивідуального захисту від хімічних та радіаційних загроз.
Васильченко уточнює, що ще до війни компанія експериментувала із костюмами, рукавичками та взуттям — у контексті екскурсій до зони відчуження Чорнобильської АЕС. Після 24 лютого 2022 року цей напрямок лише посилився.
Затребуваність продукції
Навіть під час війни підприємство „КИЇВГУМА“ демонструє зростання — але за цим стоять не лише мільярди в обігу, а й важкі економічні ризики.
“2023 року ми реалізували продукції на 1,5 мільярда гривень (31,9 млн євро). 2024-го — вже на 2,2 мільярда (46,8 млн євро). Це плюс 44%“, — каже Васильченко.
Він уточнює, що разом із зростанням обороту різко збільшилися і податкові відрахування: з 16 млн грн у 2023 до 83 млн грн у 2024 році.
„ Перепрошую, — робить він паузу. — Але важливо розуміти: наш бізнес невисокомаржинальний. Основна собівартість — імпортну сировину, яку купуємо за валюту, а продаємо продукцію у гривні“.
„ Курс стрибає. Було 47 євро, стало 45, потім може стати 52. Ми на цьому втрачаємо. Це важко, тому що не можеш міняти ціну щодня“.
Продукція
„КИЇВГУМА“ охоплює десятки напрямків та галузей: від гумових прокладок для рейок до назофарингеальних повітроводів для тактичної медицини.
Серед продукції — діелектричні рукавички, взуття, віконні та транспортні ущільнювачі, підшпальні прокладки, соски, пляшечки, товари для експорту.
„Ми співпрацюємо навіть з американською компанією з українським корінням, яка виробляє ласти“, — розповідає Васильченко.
Втрати та адаптація
Компанія втратила значну частину ринку всередині країни, особливо на окупованих територіях. Васильченко згадує такі гіганти як „Азовсталь“ та Криворізький меткомбінат.
Саме ці втрати стали поштовхом до виходу на зовнішні ринки. Компанія бере участь у міжнародних виставках, налагоджує зв’язки, але залишається постачальником із високим ризиком.
Інфраструктура та податки
Навіть усередині України вистачає завдань — особливо у залізничній інфраструктурі. “Потяги важкі. Колія зношується. Потрібно більше прокладок та ущільнювачів”, – каже він.
Війна підкидає роботу. “Це звучить жахливо, але це правда. Краще б ми робили соски. Зараз попит на дитячу продукцію майже зник – народжуваність падає”.
І все ж таки підприємство залишається сильним гравцем. „Ми другі в районі з податку із зарплати і продовжуємо сплачувати податок на прибуток“, — підсумовує Васильченко.
